ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоровўя України
18.09.14 № 652
Реєстраційне посвідчення
№ UA/13902/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФАРМАКІНАЗА®
(FARMAKINASЕ®)
Склад:
діюча речовина: streptokinase;
1 флакон містить стрептокінази 1500000 МО;
допоміжні речовини: альбумін людини, натрію глутамат моногідрат, поліжелін, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти. Код АТС В01А D01.
Клінічні характеристики.
Показання.
– Гострий коронарний синдром зі стійким підйомом сегмента ST чи нещодавньою блокадою лівої ніжки передсердно-шлуночкового пучка, гострий інфаркт міокарда із зубцем Q – не пізніше 12 годин від початку захворювання (при застосуванні препарату після закінчення вищезазначеного періоду результат терапії не можна передбачити).
– Масивні тромбози глибоких вен з ризиком виникнення гангрени.
– Тромбоемболія легеневої артерії.
– Гострі, підгострі та хронічні тромбози периферичних артерій із загрозою ішемії.
– Тромбоз центральної артерії або центральної вени сітківки.
Протипоказання.
Гіперчутливість до компонентів препарату.
Через підвищений ризик кровотеч, зумовлених тромболітичною терапією, препарат Фармакіназа® не слід застосовувати у таких ситуаціях: наявні або нещодавно перенесені кровотечі; всі форми зниженої здатності крові до коагуляції, особливо спонтанний фібриноліз і тяжкі розлади згортання крові; нещодавно перенесений цереброваскулярний інсульт, інтракраніальні або інтраспинальні хірургічні втручання; інтракраніальні новоутворення; нещодавно перенесена травма голови; наявність новоутворень з ризиком кровотечі; гострий панкреатит; артеріовенозна мальформація чи аневризма; неконтрольована артеріальна гіпертензія із систолічним тиском понад 200 мм рт. ст. та/або діастолічним тиском понад 100 мм рт. ст. чи гіпертензивні зміни сітківки III/IV ступеня; нещодавня імплантація судинних протезів; одночасний прийом пероральних антикоагулянтів (міжнародне нормалізоване співвідношення > 1,3); тяжке ураження печінки чи нирок; ендокардит чи перикардит (у окремих випадках перикардиту, хибно діагностованого як гострий інфаркт міокарда, лікування стрептокіназою призводило до ексудативного перикардиту, включаючи тампонаду серця); геморагічні діатези; великі операції (6-10 днів після операції); інвазивні хірургічні втручання (біопсія органів, довготривалий (травматичний) закритий масаж серця).
Спосіб застосування та дози.
Препарат Фармакіназа®, флакони по 1500000 МО, призначають дорослим внутрішньовенно або внутрішньокоронарно.
У разі необхідності призначення тромболітичної терапії і наявності антитіл до стрептокінази у високих концентраціях чи у разі нещодавнього проведення терапії стрептокіназою (більше 5 днів, але менше одного року тому) слід застосувати гомологічні фібринолітики.
Спосіб приготування розчину. Спочатку готується концентрований розчин препарату Фармакіназа®. Для цього необхідно повільно додати 5 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду у флакон з препаратом, обережно перемішати вміст флакона, обертаючи його. Для запобігання виникненню піни не слід струшувати флакон. Не додавати ніяких інших лікарських засобів у флакон. Для приготування інфузійного розчину препарату Фармакіназа® для внутрішньовенного застосування концентрований розчин додається до 50-200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчину Рінгера лактату, 5 % розчину глюкози.
Гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. Системне введення: слід вводити одноразову дозу 1,5 млн МО стрептокінази шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 60 хвилин.
Місцеве внутрішньокоронарне введення: після болюсного введення 20 000 МО препарату Фармакіназа® слід призначити підтримуючу інфузію препарату у дозі 2 000-4 000 МО/хв протягом 30-90 хв залежно від швидкості досягнення прохідності коронарної артерії.
Допоміжна терапія. Для профілактики гострого інфаркту міокарда після завершення терапії стрептокіназою рекомендується призначення ацетилсаліцилової кислоти (150 мг/добу) протягом щонайменше 4 тижнів. Першу дозу слід ввести якомога скоріше після інфаркту міокарда.
Тромбоз глибоких вен. Препарат Фармакіназа® вводять внутрішньовенно. Початкова доза становить 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім вводять підтримуючу дозу 100 000 МО за годину. Лікування продовжують протягом 72 годин.
Тромбоемболія легеневої артерії. При короткотривалому тромболізисі вводять препарат Фармакіназа® внутрішньовенно 1 500 000 МО протягом 1-2 годин.
Можливе застосування стандартного режиму введення: початкова доза препарату Фармакіназа® 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО за годину. Лікування продовжують протягом 24 годин.
Тромбоз периферичних артерій. Препарат Фармакіназа® застосовують внутрішньоартеріально через інтраартеріальний локальний катетер за схемою: поетапні інфузії – від 1 000 до 2 500 МО з інтервалом 3-5 хвилин, максимальна тривалість введення – 10 годин, сумарна максимальна доза – 250 000 МО.
Пролонговане введення низьких доз препарату Фармакіназа® (використовується інфузійний насос): від 5 000 МО до 10 000 МО протягом години максимум 5 днів.
При необхідності можливе одночасне проведення черезшкірної транслюмінальної ангіопластики.
При наявності складних артеріальних доступів або множинних оклюзій початкова доза препарату Фармакіназа® становить 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО за годину, максимум 5 днів.
Тромбоз центральних судин сітківки. Препарат Фармакіназа® застосовують внутрішньовенно, початкова доза – 250 000 МО, яку вводять протягом 30 хвилин, потім продовжують введення підтримуючої дози 100 000 МО за годину. Тривалість введення – 12 годин.
Контроль лікування. Перед початком тромболітичної терапії бажано дослідити гемолітичний статус пацієнта, а саме тромбіновий час (ТЧ), активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ), гематокрит, кількість тромбоцитів. Якщо пацієнт попередньо отримував гепарин, його застосування необхідно припинити, а рівні ТЧ або аЧТЧ не повинні бути нижче більше ніж у 2 рази від нормального значення до початку тромболітичної терапії. У пацієнтів, які раніше отримували похідні кумарину, МНІ (міжнародний нормалізований індекс) до початку терапії стрептокіназою повинен бути нижче 1,3.
При лікуванні стрептокіназою зменшується рівень плазміногену і фібринолізину в плазмі крові та збільшується рівень продуктів деградації фібрину з подальшою пролонгацією коагуляційних показників, що є підтвердженням наявності фібринолітичної активності. У зв’язку з цим контроль лікування препаратом Фармакіназа® здійснюється за такими показниками як ТЧ або аЧТЧ. Якщо через 4 години після початку терапії препаратом Фармакіназа® ТЧ або аЧТЧ не зростає більш ніж у 1,5 рази порівняно з нормальною величиною, рекомендується припинити введення препарату у зв’язку з наявністю резистентності до стрептокінази.
Подальше лікування. Після терапії препаратом Фармакіназа® необхідне подальше лікування антикоагулянтами або антиагрегантами для профілактики повторних тромбозів. Важливо враховувати можливий ризик виникнення кровотечі при гепаринотерапії.
Побічні реакції.
З боку системи крові: часто – крововиливи (кровотечі) у місці ін’єкції, екхімози, шлунково-кишкові кровотечі, сечостатеві кровотечі, носові кровотечі; нечасто – ускладнені церебральні крововиливи з можливим летальним наслідком, печінкові крововиливи, ретроперитонеальні кровотечі, крововиливи в суглоби, сітківку, розрив селезінки; дуже рідко – крововиливи в перикард у хворих на гострий інфаркт міокарда, можливі розриви міокарда.
При тяжких геморагічних ускладненнях терапію стрептокіназою припиняють і призначають інгібітори протеїнази, наприклад апротинін у таких дозах: спочатку 500 000 КМО (при необхідності – до 1 млн КМО), після чого вводять по 50 000 КМО щогодини внутрішньовенно краплинно до зупинення кровотечі. Рекомендують комбінації з синтетичними антифібринолітиками. За необхідності призначають фактори згортання крові.
З боку імунної системи: дуже часто – підвищення титру антитіл до стрептокінази; часто – алергічні анафілактичні реакції (висипання, в т. ч. у вигляді пухирців, почервоніння обличчя, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, диспное, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія); дуже рідко – сироваткова хвороба, артрит, васкуліт, нефрит і нейроалергічні симптоми (полінейропатії – синдром Гійєна-Барре), які за часом виникнення збігалися з призначенням стрептокінази.
Якщо виникає алергічна або анафілактична реакція, застосування препарату Фармакіназа® потрібно негайно припинити (перервати інфузію) і призначити необхідне лікування. Слід дотримуватись діючих медичних стандартів лікування шоку. Після купірування симптомів алергічних реакцій лікування можна продовжити гомологічними фібринолітиками. При легких, добре контрольованих реакціях може бути виправданим продовження застосування препарату Фармакіназа®. При необхідності слід призначати такі додаткові засоби лікування:
а) при легких реакціях – кортикостероїди і антигістамінні препарати;
б) при тяжких або небезпечних для життя реакціях (таких як анафілактичний шок) залежно від їх тяжкості негайно зробити внутрішньовенну повільну ін’єкцію адреналіну; призначити високі дози кортикостероїдів внутрішньовенно повільно; при необхідності – заходи для відновлення об’єму циркулюючої крові, кисень.
З боку нервової системи: рідко – неврологічна симптоматика (запаморочення, сплутаність свідомості, параліч, геміпараліч, збудження, судоми) у контексті церебрального крововиливу або кардіоваскулярного порушення з гіпоперфузією мозку.
З боку органів зору: дуже рідко – ірит, увеїт, іридоцикліт.
З боку серцево-судинної системи: часто на початку терапії – артеріальна гіпотензія, тахікардія, брадикардія; дуже рідко – холестеринова емболія, екстрасистолія, біль у серці.
У хворих з інфарктом міокарда спостерігались реакції, що розцінювались як ускладнення інфаркту міокарда: дуже часто – гіпотонія, тахікардія, аритмія, стенокардія; часто – стенокардія, що не купірується, серцева недостатність, повторний інфаркт міокарда, кардіогенний шок, перикардит, набряк легень; нечасто – зупинка серця, недостатність мітрального клапана, крововилив у перикард, тампонада серця, розрив міокарда, легенева або периферична емболія. Ці кардіоваскулярні ускладнення можуть загрожувати життю і призвести до смерті. Можливість периферичної емболізації не виключається під час місцевого лізису в артеріях.
З боку дихальної системи: дуже рідко – некардіогенний набряк легень після інтракоронарної тромболітичної терапії у пацієнтів з обширним інфарктом міокарда.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, діарея, біль в епігастрії, блювання.
Лабораторні показники: часто – транзиторне підвищення рівня трансаміназ та білірубіну.
Загальні порушення: часто – головний біль, біль у спині, м’язовий біль, астенія, гарячка, нездужання.
Передозування.
Симптоми: посилення проявів побічної дії.
Лікування симптоматичне.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності застосування препарату не рекомендоване.
При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Діти.
Немає достатнього досвіду застосування препарату Фармакіназа® дітям.
Особливості застосування.
Препарат застосовують в умовах стаціонару, а також на догоспітальному етапі препарат вводить лікар спеціалізованої бригади швидкої медичної допомоги з обов’язковою подальшою госпіталізацією хворого у спеціалізоване відділення стаціонару.
Для визначення гіперчутливості до стрептокінази рекомендується проводити шкірну пробу (100 МО препарату Фармакіназа®). У разі відсутності позитивної реакції через 15-20 хв можна застосувати терапевтичну дозу препарату.
Не рекомендується:
системне призначення: тромбоз глибоких вен – пізніше ніж через 14 днів; інфаркт міокарда – пізніше ніж через 12 годин; оклюзія центральних судин сітківки, артеріальні оклюзії – пізніше ніж через 6-8 годин; венозні оклюзії – пізніше ніж через 10 днів;
локальний тромболізис: інфаркт міокарда – пізніше ніж через 12 годин; емболії – пізніше ніж через 6 тижнів.
При необхідності тромболітичної терапії і за наявності високої концентрації антитіл до стрептокінази або при недавньому застосуванні стрептокінази (більше 5 днів і менше одного року тому) рекомендується застосовувати гомологічні фібринолітики.
Індивідуалізована оцінка ризику/користі
Ризик виникнення геморагічних ускладнень потрібно порівнювати з очікуваними перевагами у таких випадках:
– великі хірургічні втручання (від 6 до 10 днів після операції залежно від тяжкості хірургічного втручання), травма або серцево-легенева реанімація, біопсія органа, пункція судин, які не піддаються компресії; внутрішньом'язові ін'єкції; інтубація; недавні пологи, аборт; хвороби сечостатевого тракту з існуючими або потенційними джерелами кровотечі (збереження катетера сечового міхура); підозра на тяжку атеросклеротичну дегенерацію судин, цереброваскулярні захворювання, тяжкий цукровий діабет, діабетична/геморагічна ретинопатія; легеневі захворювання з утворенням порожнин (наприклад кавернозні форми туберкульозу) або тяжкий бронхіт;
– тяжкі ушкодження печінки або нирок;
– дефекти мітрального клапана або фібриляція передсердь;
– ендокардит або перикардит; окремі випадки перикардиту, неправильно діагностованого як гострий інфаркт міокарда і лікованого препаратом Фармакіназа®, призводили до випотів у перикард, у тому числі до тампонади.
Не слід застосовувати препарат пацієнтам, які нещодавно перенесли тяжкі шлунково-кишкові кровотечі, хворим з наявністю захворювань шлунково-кишкового тракту, що можуть ускладнитися кровотечею (таких як виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, стравоходу, пухлини шлунково-кишкового тракту, виразковий коліт).
Антитіла до стрептокінази
Через підвищену вірогідність резистентності, зумовленої наявністю антитіл до стрептокінази, Фармакіназа® може бути неефективною при призначенні пізніше ніж через 5 днів після попередньої терапії стрептокіназою або препаратами, які містять стрептокіназу, особливо в період між 5 днями і 12 місяцями. Подібним чином ефект препарату може зменшуватись у пацієнтів з нещодавно перенесеними стрептококовими інфекціями (стрептококовий фарингіт, гострий гломерулонефрит).
Швидкість інфузії та профілактичне застосування кортикостероїдів
На початку лікування інколи спостерігають зниження артеріального тиску, тахікардію або брадикардію (в окремих випадках вони можуть супроводжуватися шоком). Тому на початку лікування інфузію потрібно здійснювати повільно. Більше того, профілактично можна застосовувати кортикостероїди (наприклад від 100 до 200 мг метилпреднізолону за 10 хв до початку терапії препаратом Фармакіназа®).
Попереднє лікування гепарином або похідними кумарину
Якщо хворий попередньо отримував гепарин, дію цього препарату необхідно нейтралізувати призначенням протаміну сульфату до початку тромболітичної терапії.
Рівень тромбінового часу не повинен перевищувати більше ніж удвічі нормальну контрольну величину до початку тромболітичної терапії. У пацієнтів, які попередньо отримували похідні кумарину, до початку інфузії стрептокінази показник МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) повинен становити менше 1,7 (протромбіновий індекс – принаймні 50 %).
Артеріальна пункція
Якщо виникає необхідність пункції артерії, перевагу слід надавати судинам верхніх кінцівок. Після пункції потрібно натискати на місце пункції протягом принаймні 30 хв і оглядати місце пункції для виявлення перших ознак кровотечі.
Стрептокіназу не застосовують для промивання венозного катетера.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування препаратом не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне і попереднє лікування антикоагулянтами або речовинами, які діють на формування чи функцію тромбоцитів (наприклад інгібіторами агрегації тромбоцитів, декстранами), може підвищувати небезпеку кровотечі.
До початку тривалого системного лізису стрептокіназою слід дочекатися зменшення ефектів препаратів, які діють на формування і функцію тромбоцитів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фармакіназа® – високоочищений препарат стрептокінази, отриманої з фільтрату культури бета-гемолітичних стрептококів Лансфілда групи С, яка сприяє перетворенню плазміногену у плазмін. Плазмін руйнує згустки фібрину, а також призводить до деградації фібриногену та інших білків плазми крові. Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріального введення та нейтралізації індивідуального титру антитіл до стрептокінази вона починає системно або місцево активувати фібринолітичні процеси. При цьому фібринолітичний ефект препарату досягає максимуму через 45 хвилин i зберігається протягом декількох годин, а тромбіновий час залишається пролонгованим ще протягом 24 годин внаслідок одночасного зниження рівня фібриногену i збільшення кількості циркулюючих продуктів деградації фібрину та фібриногену.
Фармакокінетика. Стрептокіназа швидко виводиться після внутрішньовенного застосування. Період напіврозпаду комплексу стрептокіназа-плазміноген становить приблизно 23 хв. Цей комплекс частково інактивується антистрептококовими антитілами. Більша частина стрептокінази розпадається до пептидів i виводиться нирками.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору без запаху.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. У флаконі. По 1 флакону у пачці (пакування з форми in bulk фірми-виробника Biocon Limited, Індія).
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження. Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
Дата останнього перегляду. 18.09.2014.
УТВЕРЖДЕНО
Приказ Министерства
здравоохранения Украины
18.09.14 № 652
Регистрационное удостоверение
№ UA/13902/01/01
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению препарата
ФАРМАКИНАЗА
(FARMAKINASЕ®)
Состав:
действующее вещество: streptokinase;
1 флакон содержит стрептокиназы 1500000 МЕ;
вспомогательные вещества: альбумин человека, натрия глутамат моногидрат, полижелин, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Лиофилизат для раствора для инъекций.
Фармакотерапевтичеcкая группа. Антитромботические средства. Ферменты.
Код АТС В01А D01.
Клинические характеристики.
Показания.
– Острый коронарный синдром со стойким подъёмом сегмента ST или недавней блокадой левой ножки предсердно-желудочкового пучка, острый инфаркт миокарда с зубцом Q – не позже 12 часов от начала заболевания (при применении препарата после окончания вышеуказанного периода результаты терапии нельзя предвидеть).
– Массивные тромбозы глубоких вен с риском возникновения гангрены.
– Тромбоэмболия легочной артерии.
– Острые, подострые и хронические тромбозы периферических артерий с угрозой ишемии.
– Тромбоз центральной артерии или центральной вены сетчатки.
Противопоказания.
Гиперчувствительность к компонентам препарата.
Из-за повышенного риска кровотечений, обусловленных тромболитической терапией, препарат Фармакиназа не следует применять в следующих ситуациях: явные или недавно перенесенные кровотечения; все формы сниженной способности крови к коагуляции, особенно спонтанный фибринолиз и тяжёлые расстройства свертываемости крови; недавно перенесенный цереброваскулярный инсульт, интракраниальные или интраспинальные хирургические вмешательства; интракраниальные новообразования; недавно перенесенная травма головы; наличие новообразований с риском кровотечения; острый панкреатит; артериовенозная мальформация или аневризма; неконтролируемая артериальная гипертензия с систолическим давлением свыше 200 мм рт. ст. и/или диастолическим давлением свыше 100 мм рт. ст. или гипертензивные изменения сетчатки III/IV степени; недавняя имплантация сосудистых протезов; одновременный приём пероральных антикоагулянтов (международное нормализованное соотношение > 1,3); тяжёлое поражение печени или почек; эндокардит или перикардит (в отдельных случаях перикардита, ошибочно диагностированного как острый инфаркт миокарда, лечение стрептокиназой приводило к экссудативному перикардиту, включая тампонаду сердца); геморрагические диатезы; обширные операции (6-10 дней после операции); инвазивные хирургические вмешательства (биопсия органов, длительный (травматичный) закрытый массаж сердца).
Способ применения и дозы.
Препарат Фармакиназа, флаконы по 1500000 МЕ, назначают взрослым внутривенно или внутрикоронарно.
В случае необходимости назначения тромболитической терапии и присутствия антител к стрептокиназе в высоких концентрациях или в случае недавнего проведения терапии стрептокиназой (более 5 дней, но менее одного года) следует применять гомологичные фибринолитики.
Способ приготовления раствора. Сначала готовится концентрированный раствор препарата Фармакиназа. Для этого необходимо медленно добавить 5 мл стерильного 0,9 % раствора натрия хлорида во флакон с препаратом, осторожно перемешать содержимое флакона, поворачивая его. Для предотвращения образования пены не следует встряхивать флакон. Не добавлять никаких других лекарственных средств во флакон. Для приготовления инфузионного раствора препарата Фармакиназа для внутривенного применения концентрированный раствор добавляют к 50-200 мл 0,9 % раствора натрия хлорида, раствора Рингера лактата, 5 % раствора глюкозы.
Острый инфаркт миокарда с подъёмом сегмента ST. Системное введение: следует вводить одноразовую дозу 1,5 млн МЕ стрептокиназы путём внутривенной инфузии на протяжении 60 минут.
Местное внутрикоронарное введение: после болюсного введения 20 000 МЕ препарата Фармакиназа следует назначить поддерживающую инфузию препарата в дозе 2 000-4 000 МЕ/мин на протяжении 30-90 мин в зависимости от скорости достижения проходимости коронарной артерии.
Вспомогательная терапия. Для профилактики острого инфаркта миокарда после завершения терапии стрептокиназой рекомендуется назначение ацетилсалициловой кислоты (150 мг/сут) на протяжении как минимум 4 недель. Первую дозу следует ввести как можно скорее после инфаркта миокарда.
Тромбоз глубоких вен. Препарат Фармакиназа вводят внутривенно. Начальная доза составляет 250 000 МЕ, которая вводится на протяжении 30 минут, потом вводится поддерживающая доза 100 000 МЕ в час. Лечение продолжают на протяжении 72 часов.
Тромбоэмболия легочной артерии. При кратковременном тромболизисе вводят препарат Фармакиназа внутривенно 1 500 000 МЕ на протяжении 1-2 часов.
Возможно применение стандартного режима введения: начальная доза препарата Фармакиназа 250 000 МЕ, которая вводится на протяжении 30 минут, потом продолжают введение поддерживающей дозы 100 000 МЕ в час. Лечение продолжают в течение 24 часов.
Тромбоз периферических артерий. Препарат Фармакиназа применяется внутриартериально через интраартериальный локальный катетер по схеме: поэтапные инфузии – от 1 000 до 2 500 МЕ с интервалом 3-5 минут, максимальная длительность введения – 10 часов, суммарная максимальная доза – 250 000 МЕ.
Пролонгированное введение низких доз препарата Фармакиназа (используется инфузионный насос): от 5000 МЕ до 10 000 МЕ на протяжении часа максимум 5 дней.
При необходимости возможно одновременное проведение чрезкожной транслюминальной ангиопластики. При наличии сложных артериальных доступов или множественных окклюзий начальная доза препарата Фармакиназа составляет 250 000 МЕ, которая вводится на протяжении 30 минут, потом продолжается введение поддерживающей дозы 100 000 МЕ в час, максимум 5 дней.
Тромбоз центральных сосудов сетчатки. Препарат Фармакиназа применяется внутривенно, начальная доза – 250 000 МЕ, которая вводится на протяжении 30 минут, потом продолжают введение поддерживающей дозы 100 000 МЕ в час. Длительность введения – 12 часов.
Контроль лечения. Перед началом тромболитической терапии желательно исследовать гемолитический статус пациента, а именно: тромбиновое время (ТВ), активированное частичное тромбопластиновое время (аЧТВ), гематокрит, количество тромбоцитов. Если пациент перед этим получал гепарин, его применение необходимо прекратить, а уровни ТВ или аЧТВ не должны быть ниже больше чем в 2 раза от нормального значения до начала тромболитической терапии. У пациентов, которые ранее получали производные кумарина, МНИ (международный нормализованный индекс) до начала терапии стрептокиназой должен быть ниже 1,3.
При лечении стрептокиназой уменьшается уровень плазминогена и фибринолизина в плазме крови и увеличивается уровень продуктов деградации фибрина с последующей пролонгацией коагуляционных показателей, что является подтверждением наличия фибринолитической активности. В связи с этим контроль лечения препаратом Фармакиназа осуществляется по таким показателям как ТВ или аЧТВ. Если через 4 часа после начала терапии препаратом Фармакиназа ТВ или аЧТВ не возрастает больше чем в 1,5 раза по сравнению с нормальной величиной, рекомендуется прекратить введение препарата в связи с наличием резистентности к стрептокиназе.
Дальнейшее лечение. После терапии препаратом Фармакиназа необходимо дальнейшее лечение антикоагулянтами или антиагрегантами для профилактики повторных тромбозов. Важно учитывать возможный риск возникновения кровотечения при гепаринотерапии.
Побочные реакции.
Со стороны системы крови: часто – кровоизлияния (кровотечения) в месте инъекции, экхимозы, желудочно-кишечные кровотечения, мочеполовые кровотечения, носовые кровотечения; нечасто – осложненные церебральные кровоизлияния с возможным летальным исходом, кровоизлияния в печень, ретроперитонеальные кровотечения, кровоизлияния в суставы, сетчатку, разрыв селезенки; очень редко – кровоизлияния в перикард у больных с острым инфарктом миокарда, возможны разрывы миокарда.
При тяжелых геморрагических осложнениях терапию стрептокиназой прекращают и назначают ингибиторы протеиназы, например апротинин в таких дозах: сначала 500 000 КМЕ (при необходимости – до 1 млн КМЕ), после чего вводят по 50 000 КМЕ каждый час внутривенно капельно до остановки кровотечения. Рекомендуют комбинации с синтетическими антифибринолитиками. При необходимости назначают факторы свертывания крови.
Со стороны иммунной системы: очень часто – повышение титра антител к стрептокиназе; часто – аллергические анафилактические реакции (высыпания, в том числе в виде пузырьков, покраснение лица, зуд, крапивница, ангионевротический отек, диспноэ, бронхоспазм, артериальная гипотензия); очень редко – сывороточная болезнь, артрит, васкулит, нефрит и нейроаллергические симптомы (полинейропатии – синдром Гийена-Барре), которые по времени возникновения совпадали с назначением стрептокиназы.
Если возникает аллергическая или анафилактическая реакция, применение препарата Фармакиназа следует немедленно прекратить (прервать инфузию) и назначить необходимое лечение. Следует придерживаться действующих медицинских стандартов лечения шока. После купирования симптомов аллергических реакций лечение можно продолжить гомологичными фибринолитиками. При легких, хорошо контролируемых реакциях может быть оправдано продолжение применения препарата Фармакиназа. При необходимости следует назначить следующие дополнительные средства лечения:
а) при легких реакциях – кортикостероиды и антигистаминные препараты;
б) при тяжелых или опасных для жизни реакциях (таких как анафилактический шок) в зависимости от их тяжести необходимо сделать внутривенную медленную инъекцию адреналина; назначить высокие дозы кортикостероидов внутривенно медленно; при необходимости – меры по восстановлению объема циркулирующей крови, кислород.
Со стороны нервной системы: редко – неврологическая симптоматика (головокружение, спутанность сознания, паралич, гемипаралич, возбуждение, судороги) в контексте церебрального кровоизлияния или кардиоваскулярного нарушения с гипоперфузией мозга.
Со стороны органов зрения: очень редко – ирит, увеит, иридоциклит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто в начале терапии – артериальная гипотензия, тахикардия, брадикардия; очень редко – холестериновая эмболия, экстрасистолия, боли в сердце.
У больных с инфарктом миокарда наблюдались реакции, которые расценивались как осложнения инфаркта миокарда: очень часто – гипотония, тахикардия, аритмия, стенокардия; часто – некупируемая стенокардия, сердечная недостаточность, повторный инфаркт миокарда, кардиогенный шок, перикардит, отек легких; нечасто – остановка сердца, недостаточность митрального клапана, кровоизлияние в перикард, тампонада сердца, разрыв миокарда, легочная или периферическая эмболия.
Эти кардиоваскулярные осложнения могут угрожать жизни и привести к смерти.
Возможность периферической эмболизации не исключается во время местного лизиса в артериях.
Со стороны дыхательной системы: очень редко – некардиогенный отек легких после интракоронарной тромболитической терапии у пациентов с обширным инфарктом миокарда.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: часто – тошнота, диарея, боль в эпигастрии, рвота.
Лабораторные показатели: часто – транзиторное повышение уровня трансаминаз и билирубина.
Общие нарушения: часто – головная боль, боль в спине, мышечная боль, астения, лихорадка, недомогание.
Передозировка.
Симптомы: усиление проявлений побочных действий.
Лечение симптоматическое.
Применение в период беременности или кормления грудью.
В период беременности применение препарата не рекомендуется.
При необходимости применения препарата кормление грудью следует прекратить.
Дети.
Нет достаточного опыта применения препарата Фармакиназа детям.
Особенности применения.
Препарат применяется в условиях стационара, а также на догоспитальном этапе врачом специализированной бригады скорой медицинской помощи с обязательной последующей госпитализацией больного в специализированное отделение стационара.
Для определения повышенной чувствительности к стрептокиназе рекомендуется проводить кожную пробу (100 МЕ препарата Фармакиназа). При отсутствии позитивной реакции через 15-20 минут можно применять терапевтическую дозу препарата.
Не рекомендуется:
системное назначение: тромбоз глубоких вен – позднее чем через 14 дней; инфаркт миокарда – позднее чем через 12 часов; окклюзия центральных сосудов сетчатки, артериальные окклюзии – позднее чем через 6-8 часов; венозные окклюзии – позднее чем через 10 дней;
локальный тромболизис: инфаркт миокарда – позднее чем через 12 часов; эмболии – позднее чем через 6 недель.
При необходимости тромболитической терапии и при наличии высокой концентрации антител к стрептокиназе или при недавнем применении стрептокиназы (более 5 дней и менее 1 года тому назад) рекомендуется применять гомологичные фибринолитики.
Индивидуализированная оценка риска/пользы
Риск возникновения геморрагических осложнений должен сравниваться с ожидаемыми преимуществами в таких случаях:
– обширные хирургические вмешательства (от 6 до 10 дней после операции в зависимости от тяжести хирургического вмешательства), травма или сердечно-легочная реанимация, биопсия органа, пункция сосудов, не поддающихся компрессии; внутримышечные инъекции; интубация; недавние роды, аборт; заболевания мочеполового тракта с существующими или потенциальными источниками кровотечения (сохранение катетера мочевого пузыря); подозрение на тяжелую атеросклеротическую дегенерацию сосудов, цереброваскулярные заболевания, тяжелый сахарный диабет, диабетическая/геморрагическая ретинопатия; легочные заболевания с образованием полостей (например кавернозные формы туберкулеза) или тяжелый бронхит;
– тяжелые поражения печени или почек;
– дефекты митрального клапана или фибрилляция предсердий;
– эндокардит или перикардит; отдельные случаи перикардита, неправильно диагностированного как острый инфаркт миокарда и леченного препаратом Фармакиназа, приводили к выпотам в перикард, в том числе к тампонаде.
Не следует применять препарат пациентам, которые недавно перенесли тяжелые желудочно-кишечные кровотечения, больным при наличии заболеваний желудочно-кишечного тракта, которые могут осложниться кровотечением (таких как язва желудка или двенадцатиперстной кишки, пищевода, опухоли желудочно-кишечного тракта, язвенный колит).
Антитела к стрептокиназе
В связи с повышенной вероятностью резистентности, обусловленной наличием антител к стрептокиназе, Фармакиназа может быть неэффективной при назначении позже, чем через 5 дней после предыдущей терапии стрептокиназой или препаратами, содержащими стрептокиназу, особенно в период между 5 днями и 12 месяцами. Подобным образом эффект препарата может уменьшаться у пациентов с недавно перенесенными стрептококковыми инфекциями (стрептококковый фарингит, острый гломерулонефрит).
Скорость инфузии и профилактическое применение кортикостероидов
В начале лечения иногда наблюдается снижение артериального давления, тахикардия или брадикардия (в отдельных случаях они могут сопровождаться шоком). Поэтому в начале лечения инфузия должна осуществляться медленно. Более того, профилактически могут применяться кортикостероиды (например от 100 до 200 мг метилпреднизолона за 10 мин до начала терапии препаратом Фармакиназа).
Предшествующее лечение гепарином или производными кумарина
Если пациент ранее получал гепарин, действие этого препарата необходимо нейтрализовать назначением протамина сульфата до начала тромболитической терапии.
Уровень тромбинового времени не должен превышать более чем в 2 раза нормальную контрольную величину до начала тромболитической терапии. У пациентов, которые предварительно получали производные кумарина, до начала инфузии стрептокиназы показатель МНС (международное нормализованное соотношение) должен составлять менее 1,7 (протромбиновый индекс по крайней мере 50 %).
Артериальная пункция
Если возникает необходимость пункции артерии, преимущество следует отдавать сосудам верхних конечностей. После пункции необходимо надавливать на место пункции в течение по крайней мере 30 мин и осматривать место пункции для выявления первых признаков кровотечения.
Стрептокиназа не применяется для промывания венозного катетера.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.
Во время лечения препаратом не рекомендуется управлять автотранспортом или работать с другими механизмами.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Одновременное и предыдущее лечение антикоагулянтами или веществами, которые влияют на формирование или функцию тромбоцитов (например ингибиторами агрегации тромбоцитов, декстранами) может повышать опасность кровотечения.
До начала длительного системного лизиса стрептокиназой следует дождаться уменьшения эффектов препаратов, которые действуют на формирование и функцию тромбоцитов.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Фармакиназа – высокоочищенный препарат стрептокиназы, полученной из фильтрата культуры бета-гемолитических стрептококков Лансфилда группы С, которая способствует превращению плазминогена в плазмин. Плазмин разрушает сгустки фибрина, а также приводит к деградации фибриногена и других белков плазмы крови. После внутривенного или внутриартериального введения и нейтрализации индивидуального титра антител к стрептокиназе она начинает системно или местно активировать фибринолитические процессы. При этом фибринолитический эффект препарата достигает максимума через 45 минут и сохраняется на протяжении нескольких часов, а тромбиновое время остается пролонгированным еще 24 часа вследствие одновременного снижения уровня фибриногена и увеличения количества циркулирующих продуктов деградации фибрина и фибриногена.
Фармакокинетика. Стрептокиназа быстро выводится после внутривенного применения. Период полураспада комплекса стрептокиназа-плазминоген составляет приблизительно 23 мин. Этот комплекс частично инактивируется антистрептококковыми антителами. Большая часть стрептокиназы распадается до пептидов и выводится почками.
Фармацевтические характеристики.
Основные физико-химические свойства: порошок белого или почти белого цвета без запаха.
Срок годности. 2 года.
Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Условия хранения. Хранить в защищенном от света месте при температуре от 2 до 8 ºС. Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка. Во флаконе. По 1 флакону в пачке (упаковка из формы in bulk фирмы-производителя Biocon Limited, Индия).
Категория отпуска. По рецепту.
Производитель. ПАО «Фармак».
Местонахождение. Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.
Дата последнего пересмотра. 18.09.2014.